Голодомор
Юрченко Андрей
Україна – без краю море жита,
Завжди була спроможна
Нагодувати майже не півсвіту.
У маренні було неможна уявити,
Щоб не мала мати чим
Свою дитину накормити.
І час прийде, клята доля,
Не знайти торішнього колосся…
І почути в зледенілім полі
Шепіт помираючого сина,
Слова останні у житті:
«Мамо, хочу хліба…»
перевод
Украина – без края море ржи,
Всегда была способна
накормить почти полмира.
В бреду было невозможно представить,
Чтобы не имела чем
Своего ребенка накормить.
И время придет, проклятая судьба,
Не найти прошлогодних колосьев…
И услышать в обледеневшем поле
Шепот умирающего сына,
Слова последние в жизни:
«Мама, хочу хлеба…»